«ВІЙНА — ЦЕ ВРЄМЄННО»

2021 рік. Вересень. Наша команда розпочала зйомки документального фільму про виноробство в Україні, але тему ми вирішили розкрити через культуру довкола вина. Два тижні знімальних днів на Закарпатті промайнули легко та швидко. Після пандемії ми нарешті «видихнули». Знімали в чудесних локаціях, збирали врожай, дегустували вина. Ми, як і наші герої, були натхненні планами, надіями на зміни в постковідній реальності.

2022 рік. Березень. Кому в такий час потрібен фільм про культуру винних регіонів України? Ми припинили монтаж відзнятого та вирішили зняти новий фільм, але базуючись на нашій роботі з 2021 року. А остаточним стимулом стали обстріли виноградників у Миколаївській області, де російські окупанти накрили ракетами, як дощем, виноградник приватного господарства Slivino Village, та цинічне знищення великого складу вин компанії Wine Bureau.

Тут слід пояснити: люди, які мають виноробні, не можуть так просто евакуюватися — виноградну лозу не взяти з собою. Не кажучи вже про те, що для отримання врожаю вони інвестували десятки років життя в землю, в інфраструктуру, дуже часто — наперекір бізнесовому глузду. Отже, ми вирішили зняти документалку про Україну в першій фазі війни, але крізь призму людей. Людей, що працюють на землі, фермерів, підприємців, виноробів. Людей, які не можуть евакуюватися, а головне — не хочуть, які є символом цієї землі.

У квітні, щойно ми отримали акредитацію, розпочали знімальний процес. Спершу — слідами зйомок минулого року, щоб показати, як змінилася доля тих людей. А згодом поїхали через всю країну, впритул до місць, де тривають військові дії. Наш фільм — це роуд-муві, в якому ми, розмовляючи з підприємцями, показуємо сучасний образ України. Це різні люди: хтось живе та працює в тилу, хтось уже відновлює зруйноване господарство, а хтось постійно перебуває в напрузі, кожного дня чуючи гуркіт артилерії. Але всі ці люди самовіддано працюють, волонтерять, допомагають армії, планують майбутнє.

Назва фільму — «Поранена земля». І це багатовимірне визначення. Поранена Україна, бо війна триває, поранена дослівно земля, адже вона всіяна десятками тисяч снарядів та ракет, земля країни, яка має стійку сільськогосподарську традицію. Поранена земля, бо поранені люди та їхні приватні господарства. Поранені, та водночас — живі. Ну і виноградна лоза — це все ж таки символ мирної країни. Цей символізм прийшов з античних часів, і він надзвичайно промовистий, адже мати свою землю та лозу означає жити без війни, в достатку…

Саме тому ми в нашому роуд-муві, попри всі складнощі, доїхали до античного поселення Ольвія на півдні України та відзняли історію винороба Павла Григоровича Магаляса. Він водночас воює і робить вино, а до того ж на виноробні має античний музей та музей з російськими ракетами, і все це він збирає у своїх виноградниках. До лінії фронту від його поселення було всього 15 кілометрів.

Одним реченням, наш фільм — це історії людей, що працюють під гуркіт канонад.