У квітні, щойно ми отримали акредитацію,
розпочали знімальний процес. Спершу — слідами зйомок минулого року, щоб показати, як змінилася доля тих людей. А згодом поїхали через всю країну, впритул до місць, де тривають військові дії.
Наш фільм — це роуд-муві, в якому ми, розмовляючи з підприємцями, показуємо сучасний образ України. Це різні люди: хтось живе та працює в тилу, хтось уже відновлює зруйноване господарство, а хтось постійно перебуває в напрузі, кожного дня чуючи гуркіт артилерії. Але всі ці люди самовіддано працюють, волонтерять, допомагають армії, планують майбутнє.
Назва фільму —
«Поранена земля». І це багатовимірне визначення. Поранена Україна, бо війна триває, поранена дослівно земля, адже вона всіяна десятками тисяч снарядів та ракет, земля країни, яка має стійку сільськогосподарську традицію. Поранена земля, бо поранені люди та їхні приватні господарства. Поранені, та водночас — живі. Ну і виноградна лоза — це все ж таки символ мирної країни. Цей символізм прийшов з античних часів, і він надзвичайно промовистий, адже мати свою землю та лозу означає жити без війни, в достатку…